СТРЕС

Йде десятий місяць війни, яку розв'язала росія проти України. Десятий місяць ваші підлеглі живуть і працюють у стані стресу. Що має робити керівник, аби мінімізувати негативні впливи стресу на працівників, знизити рівень негативних реакцій, не допустити аби внутрішня пригніченість чи навпаки, внутрішня агресія призвели до конфліктів між членами команди, між працівниками і представниками зовнішнього середовища, клієнтами, партнерами чи стейкхолдерами. Спробуємо по пунктам:

1. Ви маєте усвідомити, що стрес є. Не важливо, бачите ви його прояви чи ні. Він є, і він прогресує. 2. Кожен ваш працівник має власне уявлення про стрес, самостійно визначає своє ставлення до нього, обирає стиль поведінки в умовах підвищенного стресового навантаження. Додамо, навантаження постійного, яке не зникає при зміні місця перебування, оточення чи часу доби. Навантаження діє навіть тоді, коли людина вважає, що відволікається від навколишньої ситуації, занурившись у свій мобільний чи накрившись з головою ковдрою, поринаючи у сон. 3. Ваші підлеглі не такі, якими були до війни. І реакції у них також можуть бути геть іншими. Ви маєте бути до цього готові. 4. Не змінюйте стиль своєї поведінки, залишайтесь таким, яким були до війни. Станьте для підлеглих острівцем стабільності. Якщо бос не змінився, значить, нічого особливого не сталося. 5. Приділяйте постійну увагу своїй зовнішності. Одяг, зачіска, парфюм, ідеальні руки, стриманий макіяж, взуття, спокійна урівноважена мова без жодних окриків, тим більше, без не цензурних слів. Це вкрай важливо для підлеглих. Ви маєте бути прикладом і взірцем, який визначає рівень культури у колективі. 6. Розмовляйте з підлеглими. Не повчайте, не уникайте складних тем, чітко висловлюйте власну позицію і давайте можливість підлеглому висловити свою, виговоритись. Людина має кудись "випустити пар" і краще, якщо її співбесідником станете ви, а не хтось, хто лише роздмухає внутрішню напругу підлеглого до температури кипіння і вибуху. 7. Все минається і це минеться. Так було у всі часи. Буде мир, спокій. Все відбудуємо. Головне, залишитися людьми з близькими, рідними, колегами по роботі. Все буде добре, ви, як керівник, у цьому твердо переконані. Ви у це вірите і ви це знаєте.

Дайте підлеглому точку опори, відновіть його віру у завтрашній день. Він хоче вірити вам. Тож не підведіть підлеглого. І себе теж.