Криза і ефективність менеджменту

В стабільних умовах навіть середній рівень менеджменту дозволяє організації працювати. В умовах кризи цей показник стає вирішальним. Вміння менеджера оцінити ситуацію, вибрати найбільш оптимальне рішення з кількох можливих, використати наявні ресурси з найвищою ефективністю найбільш яскраво проявляється саме під час криз. Криза 2007-2009 років продемонструвала це дуже чітко. Ефективні вистояли, слабкі зійшли з дистанції. Бізнес отримав перший урок, працювати треба з ефективними. 

Не всі менеджери однаково ефективні. Як і у багатьох інших випадках, чітко спрацьовую закон Парето. Більшу частину роботи виконує менша частина менеджерів. Як віднайти тих 20% які зроблять 80% роботи? Відповідь на поверхні. Не потрібно чекати, допоки клюне смажений півень. Працювати з управлінським корпусом потрібно на упередження. 

Управлінська моделююча система ІРУС дає можливість оцінити наявну управлінську ефективність кожного менеджера організації, визначити його сильні і слабкі сторони і лише потім, маючи чіткі орієнтири, вирішувати, витратити кошти на навчання такого менеджера, або замінити його на іншого, більш ефективного.

Практика застосування ІРУС свідчить. По справжньому високий управлінський потенціал мають лише 5-8% практикуючих менеджерів. Всі інші це середнячки, які можуть працювати лише у вузьких, чітко визначених рамках. Очікувати від них яскравих управлінських рішень не варто. Не варто і витрачати кошти організації на їх навчання. Кошти підуть в нікуди, як вода у пісок.

На графіку зображено розподіл рівнів управлінської ефективності менеджерів середньостатистичної організації. Рівні управлінської ефективності, отриманої в процесі роботи менеджерів з управлінськими кейсами ІРУС, наведені у легенді.

.