Антон Павлович Чехов, відповідаючи на запитання молодої особи чи можу я стати елітою, сказав. Звичайно можете. Але для цього спочатку ваш прадід повинен бути елітою, потім ваш дід, ваш батько і лише потім ви можете спробувати стати елітою.
Еліта це не приналежність до політичної верхівки. Не приналежність до оліхархів, до тих, хто за допомогою зв"язків і високих покровителів може диктувати людям як жити. Еліта це стан, коли людина постійно відчуває за свою спиною присутність своїх предків. Коли вона не може своїми вчинками і громадською позицією втоптати у багнюку їх світлу пам"ять і імена. Якщо коротко, еліта це стид. Саме стид, а не сором. Ти можеш претендувати на елітарність тоді, коли стид зганьбити своїх предків постійно з тобою і ти не можеш від нього втекти навіть якби захотів. Ти еліта, коли цей стид сильніший за тебе.
Еліта це ще і пам"ять. Пам"ять про добрі діла, які прославили твоїх батьків і дідів на довгі роки чи навіть століття. Хочеш аби тебе вважали елітою? Твори добрі діла. Продовжуй почате твоїми пращурами. Інакше ланцюжок еліт порветься, порветься назавжди.
Сьогодні, звертаючись до багатіїв з проханням стати сонсором другої київської Олімпіади з сучасного управління серед старшокласників, ми наштовхуємось на мовчанку. Звичайно, це ж треба витягнути зі своєї бездонної кишені трохи грошенят. А віддавати вони не звикли. Звикли хапати, забираючи у бідних їх мізерні мідяки.
Ніколи вам не стати елітою. Ви як були, так і залишитесь назавжди свинопасами. Бо таке ваше нутро, гниле, чорне і смердюче.
Замовте вправи, які допоможуть визначити та покращити ваші управлінські навички
Дізнатися більше